У період оновлення системи освіти в Україні великого значення набувають пошуки нових механізмів взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу.Провідною ідеєю досвіду є удосконалення внутрішнього управління, спрямованого на управління цілями та результатами, яке передбачає чітку послідовність управлінських дій щодо планування, організації, керівництва та контролю.

Однією з головних задач управління є встановлення цілей, заради яких формується, функціонує і розвивається дошкільний навчальний заклад – Школа сприяння здоров’ю як цілісна система.

Досягнення поставленої цілі потребує рішення комплексу певних задач:
- створити сучасне оздоровчо-розвиваюче середовище;
- налагодити інформаційно-організаційну систему управління процесом формування основ здорового способу життя;
- забезпечити психологічний супровід діяльності ДНЗ – Школи сприяння здоров’ю;
- впровадити здовов’язберігаючі, здоров’язміцнюючі, здоров’яформуючі освітньо-виховні технології;
- запровадити моніторинг освітньо-оздоровчої діяльності;
- забезпечити взаємодію “ДНЗ - сім’ї - школи” з формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя всіх учасників освітньо-виховного процесу

Проблема формування основ здорового способу життя – одна з актуальних проблем нашого суспільства.

Поштовхом до вивчення цієї проблеми є негативна динаміка захворюваності дітей за результатами профілактичних медичних обстежень, а також розповсюдженість шкідливих звичок серед молоді та батьків, що обумовлює актуальність зміщення акцентів роботи дошкільного навчального закладу у бік спостереження за особистісним розвитком дитини та її свідомим ставленням до свого здоров’я, його збереженням і зміцненням, формуванням основ здорового способу життя.

За результатами анкетування педагогів та батьків, більш ніж 80% визначили першочерговим завданням збереження та зміцнення здоров’я дитини, оздоровлення способу життя
Враховуючи багатосистемність, різноманітну та розвивальну спрямованість цього питання, було створено модель управління процесом формування основ здорового способу життя.
Важливим компонентом даної моделі є: визначення ланок управління - їх п’ять та сім підсистем:

Загальною метою управлінської підсистеми є забезпечення оптимального функціонування процесу формування основ здорового способу життя, як цілісної соціально-педагогічної системи, умови для ефективної діяльності підсистем.

Впровадження моніторингових досліджень дозволило отримати реальну картину результативності роботи, напрямків плану розвитку дошкільного навчального закладу, стану здоров’я, якості знань дітей та інших питань.Упровадження моделі управління процесом формування основ здорового способу життя допомогло об’єднати зусилля колективу та батьків щодо створення сучасного оздоровчо-розвиваючого середовища.

Важливим компонентом даної моделі управління є організація психологічного супроводження освітньо-виховного процесу. Для відстеження динаміки нервово-психічного розвитку дитини з моменту вступу до ДНЗ і до випуску в школу, урахування індивідуально-психологічних особливостей дітей під час освітньо-виховного процесу, планування корекційно-відновлювальної роботи психологічною службою запровадженно ведення карт нервово-психічного розвитку дитини.За результатами обстеження емоційного благополуччя дітей середнього та старшого дошкільного віку відмічена позитивна динаміка підвищення рівня емоційної задоволеності дітей під час перебування в дитячому садку, підвищилась мотивація до занять з фізкультури, занять у басейні, підвищилась самозадоволеність дітей собою.Виховання у дітей дбайливого та турботливого відношення до свого здоров’я починаємо з молодшого віку, з урахуванням накопичених знань, умінь та практичного досвіду.

Показник сформованості знань дітей з культури здоров’я підвищено з допустимого рівня до достатнього.Для зміцнення здоров’я вихованців під час освітньо-виховного процесу педагоги здійснюють низку реабілітаційних заходів:

• Дихальні, імітаційні вправи;
• пальцеві ігри;
• різні види масажу (енергетичний, точковий);
• фізкультурні хвилинки та паузи;
• ароматерапія;
• психогімнастика й ігри для психічної саморегуляції;
• та інші.

Результати діагностики засвоєння дітьми основних фізичних рухів та рухових умінь у воді свідчать, що протягом останніх трьох років показник відповідає оптимальному рівню. Результати медико-педагогічного контролю визначають високі показники моторної щільності занять та тренуючого ефекту.

З метою оптимізації рухової активності дошкільників в повсякденному житті педагоги використовують різні форми роботи. Але особливу цікавість викликають проведення свят, розваг, конкурсів, змагань із залученням батьків, а також дитячий туризм.

Про ефективність роботи педагогів свідчать результати моніторингу рухової активності дітей протягом 3-х років де простежується позитивна динаміка збільшення її тривалості.
З метою моніторингу стану здоров’я запроваджено ведення паспорту здоров’я дитини, що дало можливість відстежувати зміни стану здоров’я конкретної дитини та спланувати фізкультурно-оздоровчо-профілактичну роботу відповідно до рекомендацій лікаря та медичної сестри.

Складання плану-карти фізкультурно-оздоровчо-загартувальних заходів для кожної вікової групи надало можливість систематизувати роботу щодо збереження та зміцнення здоров’я дітей протягом дня, не порушуючи режиму дня, діти мають можливість отримати фізіопроцедури за призначенням лікаря, а батьки позбавлені необхідності відвідувати поліклініку.
За результатами моніторингу досягнуто стримання тенденції до погіршення стану здоров’я дітей та відмічено позитивну динаміку зниження середнього показника захворюваності, зменшилась також кількість випадків на застуду.

Система моніторингу стану здоров’я дітей допомагає своєчасно відстежувати ефективність фізкультурно-оздоровчої роботи та проводити корекційні заходи. Для дітей ІІ групи здоров’я передбачається зменшення фізичного навантаження, дозування вправ. З дітьми ІІІ групи здоров’я проводяться індивідуальні заняття з урахуванням рекомендацій лікаря.
Вивчення виховного потенціалу сім’ї, проведення практичних занять, випуски сімейної газети «Дошколярик», робота консультпункту допомогли підвищити психолого-педагогічні знання батьків, 56% сімей впроваджують в практику здоров’язберігаючі технології.

Питання наступності в роботі зі школою вирішується завдяки обміну інформацією практичними психологами щодо результатів діагностики дошкільників старших груп до шкільного навчання. З метою успішного вирішення завдань щодо переходу дітей до школи та попередження психологічних розладів в адаптаційний період проведено конференцію спільно з педагогами ДНЗ, гімназії та батьками.

Завдяки систематичній цілеспрямованій роботі та єдності зусиль колективу, батьків, психологічної служби результати роботи дошкільного навчального закладу - Школи сприяння здоров’ю є позитивні, що підтверджують результати моніторингових досліджень, узагальнення досвіду роботи педагогів з питань фізичного виховання та оздоровлення дітей, створення позитивного іміджу ДНЗ з питань пропагування здорового способу життя.

Проблема формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя залишається завжди актуальною в зв’язку з щорічними частковими змінами складу дитячого та батьківського колективів та вимагають пошуку шляхів оптимізації роботи.