Освіта є стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентоспроможності держави на міжнародній арені.
Пріоритетними напрямками державної політики щодо розвитку освіти є:- особистісна орієнтація освіти;- створення для громадян рівних можливостей у здобутті освіти;- постійне підвищення якості освіти та ін.

Як визначити чого та як мають навчати у сучасних навчальних закладах?У який спосіб та за допомогою яких інструментів проводити вимірювання різних складових багатогранного й складного об’єкту – якості освіти? За якими критеріями оцінювати та як інтерпретувати одержані результати?Запитань багато. І, звичайно, сьогодні ми не зможемо отримати відповіді на всі ці питання, а тільки доторкнутися до окремих з них. До тих, які на нашу думку є першочерговими й потребують нагального вирішення на рівні району, на рівні загальноосвітніх навчальних закладів.Одне із центральних місць у цій стратегії повинні зайняти відповідна технологія оцінювання досягнутих результатів і моніторинг якості освіти як практичний інструмент управління освітою й прогнозування її подальшого розвитку.

Моніторинг – це система контролю і діагностики, яка передбачає комплекс процедур спостереження, поточного оцінювання важливих перетворень в освітній системі, а також спрямування цих перетворень на досягнення визначених параметрів розвитку досліджуваного об’єкта.У Харківському регіоні ще з 2004 року здійснюється дослідження за проблемою „Моніторинговий, науково-методичний і організаційний супровід процесу модернізації системи загальної середньої освіти”, розроблено програмно-цільовий проект „Моніторинг якості загальної середньої освіти”. Є досвід створення системи моніторингу на районному рівні; розроблена та реалізована районна комплексно-цільова програма "Моніторинг освітньої діяльності".

Моніторингові дослідження проводяться також і на рівні навчальних закладів й використовуються в управлінській діяльності керівників.Об’єктами моніторингу якості шкільної освіти найчастіше виступають зміст освіти, рівень і якість сформованості знань, умінь і навичок учнів, результати навчально-виховного процесу, різноманітні аспекти діяльності навчальних закладів тощо. Категорія «якість освіти» надзвичайно багатогранна.

Існує думка про те, що якість загальної середньої освіти можна розглядати як систему соціально-зумовлених показників рівня навчальних досягнень, ціннісного ставлення до світу, якими повинен оволодіти учень.

Якість основних умов освітнього процесу, а саме:

• результати дошкільної освіти;
• управління освітнім процесом;
• науково-методичної роботи;
• кадрового забезпечення;
• матеріально-фінансового забезпечення тощоЯкість реалізації освітнього процесу:
• змісту освітнього процесу;
• навчання;
• викладання тощоЯкість результатів освітнього процесу:
• знань учнів;
• умінь учнів;
• володіння процедурами творчої діяльності;
• вихованості;
• розвитку особистості тощо.

Зовнішні компоненти якості освіти - це відповідність внутрішніх компонентів потребам держави, запитам учнів, їхніх батьків, певних соціальних груп.арактеристиками зовнішніх компонентів якості освіти є:

1. Відповідність освіти запитам учнів, їхніх батьків.
2. Відповідність освіти державним освітнім стандартам.
3. Імідж школи, який гарантує стабільну високу якість освіти тощо.

Таким чином, для підвищення якості освіти необхідна цілеспрямована робота щодо вдосконалення як внутрішніх, так і зовнішніх компонентів.Освітня система нашого району, за даними соціологічних досліджень, повністю задовольняє потреби населення в здобутті дошкільної, повної загальної середньої та позашкільної освіти.

Здобуття повної загальної середньої освіти в нашому районі забезпечується розгалуженою системою навчальних закладів різного типу: загальноосвітніх шкіл, спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови з першого класу, гімназій, ліцеїв, НВК. Причому вага закладів, які за своїм статусом здійснюють конкурсний відбір учнів, і відповідно до державних вимог мають надавати освіту високої якості, є значною.

Вага закладів нового типу є найвищою.Створена у районі мережа загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до їх типів номінально відповідає характеристикам зовнішніх компонентів якості освіти. А це дає право очікувати на виході високий результат.Але підсумки зовнішнього незалежного оцінювання випускників 11 класів 2009 року показують, що рейтинг багатьох закладів району у місті був невисоким, а у окремих – низьким. Причини ретельно аналізуються у закладах із використанням шкільних моніторингових досліджень.

Але давайте повернемось до визначення зовнішніх компонентів якості освіти, а саме до іміджу навчального закладу.Аналіз даних свідчить, що загальною тенденцією для усіх закладів незважаючи на тип, є втрата іміджу серед населення мікрорайонів і це є серйозним сигналом для усіх керівників.

Чому ж так сталося? Однією із причин може бути втрата довіри учнів та їх батьків щодо високої якості освіти.Куди ж ідуть здобувати освіту наші діти?Нагорний район – до гімназії № 6, 45, 116 Дзержинського району, і кількість таких дітей щорічно зростає.

Діти і підлітки селища Жуковського і Комунара також надають перевагу навчальним закладам Дзержинського району – гімназіям № 45, 47 і спеціалізованій школі № 29 Таким чином можна зробити такий висновок, що тільки підвищення якості освіти дозволить нашим загальноосвітнім навчальним закладам повернути втрачені позиції і підвищити свій імідж у районі.

Для досягнення цієї мети потрібно удосконалювати існуючу систему управління, зробити її адекватною реаліям сьогодення й умовам функціонування загальноосвітнього навчального закладу.Практичним же інструментом управління має стати освітній моніторинг, який функціонально пов'язаний з усіма етапами управління, утворюючи з ним замкнений цикл регулювання, впливає на мету, зміст і методи управлінської діяльності.

Розглядають такі функції шкільного моніторингу:

• Інформаційна (створює вірогідний масив інформації щодо якості освіти в навчальному закладі);
• Діагностична (фіксує реальний стан якості освіти в навчальному закладі;
• Прогностична (виявляє стратегію й тактику розвитку освіти в навчальному закладі);
• Педагогічна (вибудовує цілісність процесу навчання, виховання й розвитку учнів);
• Коригувальна (мінімізує негативні наслідки сучасної ситуації, що дає можливість створити середовище розвитку дитини)

Звичайно ж управлінська діяльність закладу освіти на підставі моніторингу має свої особливості й вимагає серйозної підготовки та створення відповідної інформаційної системи. Але це того варте.

Треба не захоплюватись успіхами поодиноких учнів на олімпіадах, конкурсах, змаганнях, а приділяти увагу тим закладам, ячні яких мають слабкі навички читання, не знають таблички множення, не можуть відповісти на елементарні запитання з основ наук.

Система управління загальноосвітніми навчальними закладами в районі також повинна удосконалюватись. Необхідно запроваджувати нові більш досконалі критерії оцінювання діяльності навчальних закладів відповідно до їх типів. Для цього буде доцільним спочатку організувати і провести районний конкурс на кращу модель планування управлінської діяльності в загальноосвітніх навчальних закладах за результатами моніторингу якості освіти, який стане першою сходинкою до переведення системи управління в районі на новий якісний рівень.