Ліпейко В. І.

заступник начальника управління

Шляхи розвитку інформаційно-комунікаційного забезпечення управління на прикладі органів місцевого самоврядування Київського району м. Харкова

Здійснення місцевого самоврядування спричинює функціонування багаточисельних інформаційних взаємовідносин — інформаційних зв'язків (потоків), що виникають в процесі обміну інформацією у означеній вище галузі, а в сукупності складають досить розгалужену систему. В загальному вигляді їх можливо розділити на дві великі групи (блоки): інформаційні зв'язки в межах структур місцевого самоврядування (внутрішні) та інформаційні взаємовідносини, що встановлюються поза межами системи місцевого самоврядування з приводу одержання необхідних для її функціонування відомостей (зовнішні).

Нині ІКЗ забезпечення місцевого самоврядування все більше набуває атрибутів самостійного значення — зі специфічними відносинами, суб'єктами (об'єктами) цих відносин, їх правами та обов'язками, — найбільш значні елементи якого вже знайшли правову регламентацію.

Системний підхід до аналізу ІКЗ місцевого самоврядування має опосередковувати дослідження його змістовного (функціонального), організаційного та технологічного аспектів у їх взаємозв'язку, взаємообумовленості з точки зору змісту (що робиться), організації (ким робиться), технології (як робиться).

Зокрема, однією із визначальних характеристик місцевого самоврядування є ступінь забезпечення можливості для кожного жителя території особисто брати участь у процесах управління місцевими справами, що в сучасний період перебуває на етапі набуття нової якості: від позбавлення громадян психології пасивних спостерігачів за здійсненням влади і управління, до реального включення їх до цього процесу. Досвід розвинутих країн свідчить, що визначальним при цьому є залучення населення у процеси вироблення та реалізації життєво важливих для території рішень, контроль за їх виконанням, заохочення ініціативи громадян.

Після аналізу сучасного стану ІКЗ в місцевому самоврядуванні Київського району м.Харкова автором визнано за доцільним визначення таких двох шляхів удосконалення – створення єдиної корпоративної мережі органів місцевого самоврядування і створення геоінформаційної системи. Цьому є потреби і передумови (наведені в таблиці 1.1).
Оскільки ІКЗ має своїм змістом основні завдання і функції місцевого самоврядування, то серед «дерева» цілей слід визначити основну його мету — створення умов для вирішення питань місцевого значення, налагодження ефективного управління території взагалі.

Наведений перелік, зрозуміло, не вичерпує всіх можливостей такого складного явища як інформаційне забезпечення.З огляду на загальну тенденцію всезростаючих технологічних аспектів інформаційних процесів, доцільно вести мову щодо комплексу дій, послідовне здійснення яких складає так званий інформаційний процес (інакше кажучи, зміст ІКЗ). В таблиці 1.2. наведемо основні типові його стадії.

Зрозуміло, що наведена схема лише в загальних рисах характеризує інформаційні процеси, їх технологічні аспекти, але не є універсальною. Залежно від конкретних завдань інформаційних взаємовідносин функціонально-цільова модель відповідної системи (підсистеми) може набувати найрізноманітніших елементів, форм тощо. Як уявляється, ідеальної системи інформаційного забезпечення як і системи місцевого самоврядування взагалі не існує.

Реальність — перетворити її в ефективно діючу. Зрозуміло, що ефективність функціонування подібної системи буде залежати від конкретної організаційної структури (наприклад, підрозділу ради, його виконавчого апарату), що візьме на себе обов'язок виконання функцій інформаційного забезпечення.

Виходячи із вказаної необхідності, в загальному вигляді організаційні зусилля органів місцевого самоврядування мають спрямовуватись на: централізацію інформації, створення фонду відомостей (банку даних), що підлягають доведенню до відома громадян, визначення їх оптимального обсягу для кожного виду інформаційних зв'язків, визначення найоптимальнішого режиму використання форм і методів обробки самої інформації; встановлення відповідної інформаційної системи в рамках організаційних структур ради; розробку та впровадження механізму обговорення населенням проектів рішень, процедури врахування висловлених при цьому зауважень і пропозицій (оскільки рішення, що приймаються відповідною радою, її головою, мають відбивати інтереси як певних соціальних груп, так і всієї територіальної громади), а відповідно визначаються зміст напрямків інформаційних потоків, їх структура.
В загальному вигляді перспектива поліпшення інформаційної діяльності рад, а отже, як ефективного функціонування системи місцевого самоврядування, так і системи управління районом, пов'язана з вирішенням цілого комплексу питань організаційного, правового, методичного характеру.І насамперед — це необхідність централізації інформації в районі на засадах запровадження ідей інформатизації, створення єдиної для всіх структур місцевого самоврядування інформаційної системи банків даних. Досвід розвинених зарубіжних країн свідчить щодо доцільності розробки та функціонування відповідної системи, яка б характеризувала суспільно-територіальні відносини в районі, відтворювала його інформаційний «образ».Підвищується значення технологічних аспектів процесів збору, оброблення, надання, зберігання інформації, проведення пов'язаних з цим заходів: використання електронно-обчислювальної техніки для автоматизації операцій з інформацією; підготовка спеціалістів для роботи з інформацією; навчання основам інформатики управлінського апарату органів місцевого самоврядування; методичне забезпечення інформаційних процесів, розробка і прийняття різноманітних правил, посадових інструкцій тощо.

В сучасних умовах, існує нагальна потреба комплексного інформаційного забезпечення розвитку району. Це, на наш погляд, забезпечило б необхідні передумови для інтеграції, уніфікації та типізації інформаційних відносин, для вироблення єдиної інформаційної стратегії управління територією в цілому. Серед завдань, що стоять на найближчу перспективу перед виконавчими органами місцевого самоврядування Київського району це створення районної комп’ютерної мережі і районної геоінформаційної системи.Практично всі структурні підрозділи використовують в своїй роботі комп’ютерну техніку. Але через територіальну віддаленість окремих управлінь до цього часу не об’єднані локальні мережі підрозділів в району корпоративну мережу. Виконком районної ради і більшість структурних підрозділів знаходиться за адресою вул. Чернишевські, 55, управління праці і соціального захисту - на вул. Сумський, 70, управління молоді і спорту - на вул. Гуданова, 9, управління освіти - на вул. Чубаря, 9, управління охорони здоров’я – на вул. Революції, 8. Схема корпоративної мережі місцевого самоврядування Київського району, що планується наведена на рис. 1.2.

Сучасні технології дозволяють з’єднати всі локальні мережі структурних підрозділів. Найбільш перспективним середовищем передачі, що забезпечує високу швидкість передачі інформації на значні відстані, є оптоволоконний кабель. В якості середовища передачі в оптоволоконному кабелі використовується оптичне волокно (світловод), який являє собою тонку скляну або пластмасову нитку товщиною 8,3-100мк.

Поряд з високою швидкістю передачі, оптоволоконний кабель є значно тоншим і легшим від звичайного. До переваг даного кабелю слід віднести також стійкість до електронних перешкод, що дозволяє використовувати його поряд з джерелами сильних електромагнітних полів.Вартість оптоволоконного обладнання та його установка значно вища вартості інших видів мережевого обладнання. Розрахунок наведений у таблиці 1.3. Тобто загальна вартість впровадження сягне більш півмільйона грн. Виділення такої суми з районного бюджету є проблемним.Іншим способом є з’єднання локальних мереж за АDSL-технологією. АDSL - (Асиметрична цифрова абонентська лінія) входить у число технологій високошвидкісної передачі даних. Насамперед, ADSL є технологією, що дозволяє перетворити виту пару телефонних проводів у тракт високошвидкісної передачі даних. Лінія з'єднує два модеми ADSL, що підключені до телефонного кабелю.
Переваги ADSL: використання уже існуючих ліній зв'язку, не вкладаючи при цьому коштів у створення нових, невисока вартість у порівнянні з іншими варіантами підключення по виділеній лінії. АDSL з успіхом використовується вже 2 роки в управлінні освіти і навчальних закладах району. Недоліки: порівняно з оптоволоконими каналами низка швидкість, відносна ненадійність обміну інформацією, залежність від УкрТелеКому.Вартість впровадження сягає 8200 грн. Розрахунок наведений в таблиці 1.4.Київський район є один з високорозвинених районів м. Харкова. Район знаходиться в північно-східній частині міста. Територія Київського району - 4620 га , з них під забудовою - 2315 га, промислова зона - 356 га.
Створення геоінформаційної системи доцільно зробити за допомогою наявної міської системи міста масштабів 1:500 та 1:2000 створених на базі програмного забезпечення ArcGІS 9.0. Це дозволить значно зекономити кошти і досягнути взаємообміну даними між районною і міською ГІС.В цілому впровадження геоінформаційної системи безпосередньо у виконавчих органах районної ради має виконується поступово в декілька етапів.

Перший етап включає встановлення комплектів програмного забезпечення отриманих від міських органів влади в виконкомі ради і в самостійних підрозділах, перенесення даних, проведення навчання персоналу та організація роботи по збору, реєстрації та систематизації поточних даних. Результатом цієї роботи має стати система, що здатна: здійснювати контроль та облік даних, що створюються органами місцевого самоврядування; складати та вести карти за вибором користувачів; створювати детальну адресну схеми району; забезпечити оперативний доступ до накопленої інформації.

По мірі освоєння персоналом програмних засобів та підготовки даних, на другому етапі, планується дозволить доповнити дані по місту матеріалами о будівлях, спорудах та їх власниках, орендаторах.

Третім етапом реалізації системи є залучення до створення та використання даних інших підрозділів та служб міста. Також планується, що споживачами даних системи стануть ветеринарні, санітарно-епідеміологічні установи, підрозділи з питань надзвичайних ситуацій, підрозділи інших відомств, що діють на території району.
Останній четвертий етап - це організація доступу до окремих видів даних муніципальної системи зовнішніх користувачів. Він передбачає публікацію адресних даних району, певних фрагментів плану району, аналітичних і довідкових даних по територіям міських рад, планів окремих ділянок та споруд в мережі Іnternet для мешканців, підприємств та інвесторів. На наш погляд, така інформація буде корисною і підвищуватиме інвестиційну привабливість району.Орієнтовний термін розробки і впровадження сягає 2 років, вартість в цінах квітня 2008 року становить грн. Розрахунок в таблиці 1.5.

Впровадження ГІС дозволить підняти на новий щабель ІКЗ району, поєднати в графічному режимі дані за різними напрямками діяльності, досягти необхідного рівня накопичення та узагальнення різних за типом та походженням даних, забезпечити потрібний рівень взаємодії різних підрозділів органів місцевого управління та інших підприємств та установ, що забезпечують життєдіяльність міста, створити зручні механізми подання накопленої інформації та результатів її аналізу.

Таким чином, покращення структури та змісту ІКЗ в цілому не тільки спростить процедуру управлінського впливу на відповідні процеси, але й допоможе створити умови по запобіганню перетворення наявних інформаційних ресурсів у «сховища непотрібних даних».