Реформа освіти в Україні - це підвищення якості освіти, насамперед через покращення умов вступу до ВНЗ, а також супутні реформи.
Реформа спонукатиме до того, що доступ до вищої освіти матимуть ті, хто насправді може і хоче вчитися. Результатом реформи освіти будуть краще освічені професіонали і вища якість їхнього внеску у суспільство.
Реформа робиться для того, аби забезпечити вищу якість навчання та справедливий доступ до освіти: конкурують здібності вступників, а не знайомства та глибина гаманців.
Для цього створений Український центр оцінювання якості освіти, незалежна структура, на яку не мають впливу заангажовані сторони - школи та університети. Центр проводить незалежне тестування, результати якого є підставою для вступу у ВНЗ.
Змінено систему подачі документів до ВНЗ, що спростило для абітурієнтів процедуру вступу - тепер випускники можуть подавати документи до кількох ВНЗ.
Університети конкуруватимуть за найкращих випускників, а отже - підвищуватимуть якість освіти. 2010 року термін подачі копій документів буде скорочено, а термін подачі оригіналів - продовжено. Це зробить процедуру зручнішою та спонукатиме абітурієнтів до відповідальнішого вибору спеціальностей.
Історія
Система незалежного оцінювання діє у багатьох розвинених країнах, зокрема у Великобританії, Нідерландах, Франції, Польщі. Систему зовнішнього тестування запровадили також у кількох країнах колишнього СРСР, зокрема у Російській Федерації.
В Україні незалежне тестування стартувало як пілотний проект 2003 року, і його підтримали вісім українських університетів. Кілька років система ЗНО перевірялась на практиці, і з 2008 року зовнішнє незалежне тестування прийняте як загальнонаціональний стандарт, за яким відбувається вступ до ВНЗ.
Контекст
Введення незалежного оцінювання знань та зміни до процедури вступу в ВНЗ є частиною ширших реформ, які відбуваються у середній загальній, спеціальній та вищій освіті, а саме:
* зміна у системі професійно-технічних училищ, на які буде покладене завдання не лише давати технічну освіту, але й готувати до вступу в університет;
* перегляд кількості університетів, перевірка якості ВНЗ на відповідність заявленим стандартам, підвищення ліцензійних вимог;
* підвищення якості магістерських програм: магістратура не є обов'язковим навчанням, натомість призначена для тих, хто зацікавлений у дослідницькій роботі стимулювання наукової діяльності університетів, їх укрупнення для кращої спроможності лабораторій та дослідницьких центрів;
* "вільна траєкторія" студентів - можливість вибирати гуманітарні дисципліни (п'ять з них залишаються обов'язковими).
Подальші кроки освітньої реформи
* критичний перегляд мережі університетів - затвердження стандартів вищої освіти та позбавлення ліцензій університетів, які цим стандартам не відповідають. Процедуру ліцензування будуть спрощувати і робити прозорою, а критерії значно підвищуватимуть;
* покращення магістерських програм та наукової діяльності університетів;
* творення університетських середовищ: вищі стандарти для викладачів та студентів, покращення бібліотечних фондів.
Позитивні зміни в суспільстві, які є результатом реформи вищої освіти
* більше добрих фахівців для країни;
* відкритість та чесність вступної кампанії: громадські організації та преса спостерігають за роботою приймальних комісій;
* підвищення рівня довіри до університетів та системи освіти загалом, зниження рівня корупції в ВНЗ.
